Тарас Ліпольц
Сидить Косий, сумний та кволий:
“Яка тяжка у мене доля!
Майно пропив та простирчав
І вже, мабуть, не їв днів з пару...
Чи не піти до Віслюка
Щоб покурить на шару?”
Віслюк у Зайця був по зоні “кентом”
Щороку їздив до Ташкенту
І жив на травці й на маку
Як всі в колишньому “Совку”:
Стакан продав — стакан сторчав
Чотири строки відмотав...
Косий узяв себе у лапи
Й пішов товариша шукати
У переході під Майданом
Мовляв, купую три стакани
Та дай курнуть по косяку
Бо не беру кота в мішку
Віслюк: “Патрай, братан, цигарку
Таку засмажу тобі шкварку
Що після першої затяжки
По шкірі бігають мурашки
А друга валить і коня...”
Вухань на то йому: “Хуйня!
Ти краще не радій завчасно
Я не пацан — давай дурман
От подимлю, і стане ясно!”
Курнув він Чуйської долини
“Ах ти, поганий курвів сину!
Ти що підніс мені, мурло?
Чи я тобі якесь село?
Це сіно сунь назад у сраку
І дай сюди неабияке
Чи будеш битим, сраний панку...”
Віслюк забив йому Афганку
Косий не може, та бере
Хоч вже йому й від тої зле:
Стоїть, блідий, увесь закляк
Не знає, де стіна, де стеля
Ледь-ледь до вуст несе косяк
А язиком те саме меле:
“Твій драп — лайно, тупий селюче!
Воно мене не пре й не глюче
Що ти суєш мені, бидлото?
За це їбуть на зоні в рота!”
“Ну, постривай!” - подумав він
Й набив кашмірським планом дрин
Косий в сльозах і обіссявся
Та не на хвильку не піддався
Промовив тільки: “Драп — лайно...”
І впав дивитися кіно
Про страх й ненависть з Джоні Депом:
Перекосило в нього репу
Лежить, його і пре, і глюче
Трясеться весь, та все одно
Знов й знов у лікаря канючить:
“Забий косяк... Твій драп — лайно...”
Та Слон, ковтнувши валідол
Відрізав: “Галоперідол!”
Мораль: “Най буде всім уроком:
Кайф на халяву лізе боком!”
(Вільний переклад з російської Гліба Сітька)
