Тарас Ліпольц
З шпиталю, де Поштова Віта
Шпіц повернувся, бидлом битий
Бульдогу подзвонив, нардепу
І розповів свою халепу
Тож Шпіц та сорок три пітбулі
В село на джипах ломанули
Там наш герой потішив серце:
“То як тепер воно, Бугай?
Негайно бійся та лягай!..”
Ну, словом, дали стаду перцю
Про цю пригоду після чарки
Шпіц щось гарчав у Зоопарку
Та зубри, буйволи, бізони
Усі в наколках та в законі
Цю звістку сприйняли погано
(Бугай бо їм якась рідня)
Із Шпіцем сталася хуйня
Отримав вдруге прочухана
Мораль: я розумію, брате
Приємно кривду покарати
Та пам’ятай: язик — твій ворог
Побережи для бійки порох
Кого б ви нині не побили
Завжди є сила проти сили
(Вільний переклад з Російської Гліба Сітька)