Юрій Крижановський
Очима скажу без слів:
“Хороша моя, пора!”
Летімо скоріш у Львів
В собор святого Юра
Бо мозок скипів — дивись
І рани з болю ячать
Та тонко плавиться віск
А ти — мов моя свіча
Ти — доля, що ожила
Мій стогін. Нехіть і хіть
Вустами торкнеш чола
Можливо, в останню мить
Лик Божий поверх голів
За спиною жах — діра…
Отож, летімо у Львів
В собор Святого Юра
(Переклад з російської Валерії Богуславської під редакцією Гліба Сітька)