Тарас Ліпольц
Подався Заєць в рекета
Наїхав спершу на Крота
“Як хочеш тут копать, хробак
Плати за це бабло в общак
Хуй тобі в сраку!”
Кріт з переляку
На Віслюка йому наводку дав
Що той заматерів, мовляв
“Ти до нього іди, Косий
Бо що візьмеш з мене? Лопату?
За Віслюка ж не сси
Будеш багатий!”
І, як воно буває в байці
Назустріч Зайцю
Віслюк йде з банку, щойно взяв кредит
“Ну, постривай! — Косий кричить —
Плати, баран, лимон в валюті
І будьмо друзі
А ні, то начувайся, дурню
Я в гніві лютий!”
Віслюк побачив злого Зайця
Й від страху ледь не обісрався
Тоді почав палити гуму:
“Лимон — то нереальна сума
Податки, фонди, оборот…”
“Та мав я в рот твій оборот!
Ще будеш гнати
То втратиш й хату!”
Як не шкода лимона Осі
Але ж надворі — дев‘яності
Отож, віддав бабло хапузі
Та й почволав по лісосмузі
Аж тут назустріч Лев
(Псевдонім — Кіса)
Під ним стояло вже пів лісу
До інших не дійшли ще лапи
У злого папи
Отож, пішла серед діброви
В них “по понятіях” розмова
“Башляй за місце у корита!”
“Та, йо-майо, все шито-крито
Є в мене “криша”, є й “підписка”
Бо я працюю від Зайчиська
Йому я дав лимон, в натурі…”
“Ну, ти й придурок!
Хто твій Косий? Хто його знає?
Ти нам утричі забашляєш
А з ним розберемось окремо…”
Та Заєць був уже далеко
Він за кордон чухнув, а Осі
Платити вдруге довелося
А що стосується моралі
Не будьте, хлопці, віслюками!
(вільний переклад з російської Гліба Сітька)