ЗАЯЦЬ-ПІП

Тарас Ліпольц

Косий був бідний, що біда
Щодня на столі — хліб й вода
Щоб їсти моркву під винце
Схотів він стати панотцем
Тож узялись за справу з ранку:
Зайчиха рясу із фіранки
Пошила, десь знайшли хреста
Псалтир і — маєте попа!
Косигін з ранку і до ночі
Вінчає, хрестить — хто що хоче
От, якось, померла Лисиця
Наш піп прийшов, перехрестився
Кадилом крутить перед тілом
Пів пляшки скоштував між ділом
Та, бачачи, що сам у хаті
Почав покійній дорікати:
“Чом ти, нікчемна жовта курва
Без мене капці білі взула?
От, я би вже й повеселився
Побачивши, як дохнуть лиси!”
Лише сказав і — чим не диво? —
Лисиця у труні присіла
Неначе панночка у Вії
Опісля — встала й Зайця з’їла
І знов померла, вже назавжди
Та піп наш цього не побачив
Мораль:
Кради, працюй чи будь убогим
Та не торгуй, собако, богом!

 

(Вільний переклад з російської Гліба Сітька)

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Контркультура в Киеве © 2015-2017