Гліб Сітько
От я пригадую клас свій
У впускному
Надворі була весна
На екрані — Перебудова
Читали всі “Огоньок”
Носили джинси-варьонки
Слухали руський рок
Дивились “Кур’єр” та “Голку”
Тоді я кохав Марусю
Першу красуню в школі
Маруся ж любила Гната
А Гнат — повногруду Олю
А Оля любила Ігоря
Його брата
А Ігор любив себе, вино
Й на гітарі грати
От, якось вночі Олю Гнат
Проводжав з гулянки
І, замість прощання —
Бритвою по горлянці
Дурепа, зізналась
Що з братом його гуляла
Під‘їхали бобік, швидка
Та обох забрали
Скінчилась Перебудова
Пішли лихі дев‘яності
Ігнат повернувся з зони
Й все місто тримає в горсті
Брат Ігор пройшов Афган
Де кулю мав наостанок
Маруся — фотомодель
В Парижі чи у Мілані
А Оля з братів жодного
Не дочекалась
А також і вісімнадцяти
Вийшла заміж
Він старший її літ на десять
Торгує на ринку пивом
У них вже троє дітей
Та Оля іще красива
Хоч має на згадку
Синій шрам на щелепі
Я ж виріс і став поетом
Така халепа