ПРИКРО

Тарас Ліпольц 

Знайдуть мій череп посеред Європи

Й майбутній археолог зрозуміє

Що я знаходжусь, згідно гороскопу

На місці, що колись звалося “Київ”

І що зі мнов заховано конспекти

Де пораховано мої митарства

Записані як хокку та сонети

Що славлять дармоїдство й марнославство

За те, що я лежав не там, де треба

Немов планета, що упала з неба

Чи та вівця, яка втекла з отари

Мене назве доцент неандертальцем

І покладе мене за глум й облуду

В музей, під скло, на суд чесному люду

Які нездари жили в ту епоху

Ой, прикро за людей… Та, врешті, похуй! 

(Вільний переклад з російської Гліба Сітька)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Контркультура в Киеве © 2015-2017