ЛИСИЦЯ-КЛОФЕЛІНЩИЦЯ

Тарас Ліпольц

 

Раз для Лисиці Павич синій

Дістав в аптеці клофеліну

Аби в генделику на Липках

Розвести на бабло Вовчиська

Водились в Вовка грошенята

Та для Лиси він був варятом

Ще й оковиту пив, мов воду

Вона прикинула: “Підходить!”

Тож почала точити ляси:

Шніфтам не вірю — сірий красень!

Тут в мене є порожня хаза

Ніхто нам не завадить вмазать

Ще й на ікло візьму задурно…”

Гуляй по трасі, жовта курво! —

Реве Вовчисько — Нахуй з пляжу!

Лису побачив — маєш лажу

Втирай свою пургу бульдогам

Або підеш з підбитим оком

Чім ботать тут зі мнов по фєні

Іди в кафе, вари пєльмєні

Сидіти вдруге западло

А то отримала б й перо!”

На то йому сказала Лиска:

Облиш вже варювать, Вовчисько!

Спитай хоч в Зайця, хоч в Сови

Лиса не кидає своїх!

Аби не було нєпонятки

Тримай, братан, Смірнова пляшку

Хоч з другом роздави, хоч так

А я побігла по ділах”

Вовчок подумав: “От так диво!

Розвів Лисицю й не на пиво

Ото потішу пацанів…”

Взяв склянку дурень й накотив

Не проминуло й пів години

Як він заснув під клофеліном

Став Павич на котли багатий

Лисиця ж витягла лапату

А що стосується моралі…

Якого хлопця обікрали!

(Вільний переклад з російської Гліба Сітька)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Контркультура в Киеве © 2015-2017