БАЙКА ПРО БОРОДАТИХ ЗАЙЦІВ (стилізація під байки Ліпольця)

Гліб Сітько

Був колись у лісі звичай:

Кожної неділі

Всі приходили на віче

Й про справи пізділи

От, зібрались, та Сохатий

Шкутильга, мов шкапа

У Ведмедя перевязана

Голова та лапа

В Сікача немає ікла

Та вухо порепано…

Лев питається:”

Що сталась

З вами за халепа?”

Завелись у нас зальотні

Зайці бородаті

Всіх поставили на “щотчик”

Нема на них ради!”

Щоб якісь вухасті блазні

Володіли нами!

Як вони хоч виглядають…”

Тут, зліва та з права

Налетіли на них скопом

Русяві та сірі

Падають один за одним

Знесилені звірі

Лев тримається уперто

Та й він вже знемігся

Хтось башкою вдарив в ребра

Хтось в лапу вчепився

Ще хвилина, і здолають

Кричить бідолаха:

— Бог, врятуй мене!…

— Немає

Бога, крім Алаха!

Тож, мораль для дяді Вови:

Не лізь к мусульманам

Бо вони не такі добрі

Як ми: розпатрають

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Контркультура в Киеве © 2015-2017