КРОЇЛА КІТ

Тарас Ліпольц 

 

У наркоманському притоні
Крутили склянки три соломи
Її дістав десь Вовк-бандит
Притяг Зайчисько ангідрид

Віслюк розчинника надибав
А Кіт в аптеці у Вівці
Взяв трохи вати та шприци
Бо полюбляв він, грішним ділом

Упасти корешу на хвіст
Отож, бадягу варить кіт

В кімнаті дим, мов на війні
Бо скурено чотири пачки
Вже шаленіють пацани
Вже їх ломає до усрачки

Котисько витер з морди піт
І мовив: “Хлопці, не щастить!
Приніс Вовчисько нам труху
Не розкумарить і Блоху”

Та націдив усім потроху
Ті в вени тиснули баян
Хоч краще б взяли по сто грам
Не ширево — кисіль з гороху!

Але щось вийшло підозріло:
Усім — голяк, а Кіт, на диво
Спіймав такий прихід, ти ба
Що й хвіст стирчить, мов та труба

Мурчить, неначе на самиці…
“Не бачить волі, вб’ю жлоба!..”
Волає Вовк та лізе битись

Ледь його втримують два друга
(Кому потрібна ще й мокруха)

“Ти, падло, кайф в своїх украв
І думав, буде все “мур-няв”?
Сколю моргали, вирву пащу
Ти завтра сонця не побачиш!

Тобі це дурно не минеться…”
А Васька слухає, та преться

Чимало серед нарканів
Стрічається таких котів
Отож, мораль сумної повісті:
“Де ширка є, немає совісті”

 

(вільний переклад з російської Гліба Сітька)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Контркультура в Киеве © 2015-2017