Тарас Ліпольц
Читач, послухай цюю байку
В ній думка золотом іскриться
От раз підступна зла Лисиця
Споїла бідолаху Зайця
Бухого хлопця завела
В кубло далеко поза містом
Мовляв, я б там тобі дала
Насправді ж підла та герла
Його хотіла тупо з‘їсти
Тверезіти почав Зайчисько
“Ти, курва з оком Васіліска
Повівся на твої принади
Й, наче лох, в халепу втрапив!”
Лиса йому:
“Хотів забави
А треба було почитати
Байки про кайф, що на халяву
Збирався в мене в хрін запхати
Натомість станеш мені салом!”
Договоривши ці слова
Жбурнула в пляшку сигарету
Та зжерла Зайця, мов котлету
І в дечому була права
Шкода нам Зайку? Певно, шкода
Отож, для усього народу
Моя мораль:
Халепу має
Хто наші байки не читає
Хлоп‘ята, не будьте лохами
А то з‘їдять вас із кістками!
(Вільний переклад з російської Гліба Сітька)